Моє
рідне селище
Я народилася в мальовничому, красивому селищі, що на кордоні
з Польщею – в Нижанковичах. Це найрідніше місце на землі для мене, бо тут
народилися мої батьки, я і мій брат, ми виросли на цій землі і провели найкращі
моменти життя тут.
Ось я і хочу
розповісти вам про своє рідне містечко…………….
Містечко Нижанковичі (Старосамбірський р-н) лежить
на самому кордоні з Польщею. З львівської автостанції № 8 (біля залізничного
Двірця) сюди о 7.00 годині відправляється бусик. Увага! Бус забивається так, що
люди лежать навіть на колінах у тих, хто сидить. Забита і кабіна водія, а разом
з ним на сидінні сидить дівчина, яка не влізла у двері. Це все задоволення
продовжується 3 години. І ще, якщо дійсно захочете їхати, то місце в автобусі
треба займати принаймні о 6.30. В іншому випадку ви або будете їхати всю дорогу
стоячи в незручній позі, або взагалі нікуди не поїдете.
Ну і головне: містечко знаходиться у прикордонній смузі.
Треба мати при собі паспорт. Проте, наявність паспорта не врятує вас від
тимчасового затримання прикордонниками. Але про це пізніше.